
День бабака.

Щорічно цей день відзначається 2 лютого.

Вперше відзначати цей день почали в 1886 році в США, а бабак, що живе в горах Пенсільванії, став найпершим офіційним “метеорологом”. Цю традицію з радістю прийняли жителі Америки, а потім перейняли і канадці. Історики кажуть, що подібний спосіб визначення погоди існував і в Стародавньому Римі, але “спілкувалися” люди не з борсуком або бабаком, а з їжачком.

Існує і друга версія – західні християни відзначали Стрітення Господнє за григоріанським календарем 2 лютого. Цей день за багатьма народними прикметами вважався показовим – можна було зрозуміти, якою буде погода найближчим часом.

У День бабака існують всього лише дві основні прикмети:

тварина не бачить своєї тіні і спокійно виходить з нори – весна буде ранньою;

гризун в сонячний день бачить свою тінь, лякається і ховається в нору – доведеться зимувати ще шість тижнів.

На Харківщині, де живе найвідоміший «синоптик» бабак Тимко ІІІ, попри війну, все ж таки відбудеться церемонія передбачення погоди.

Це одна з небагатьох подій, традицій, яка не зникає під час війни.