Звірі заповідника взимку

Найважчою порою року для тваринок є зима. Вони мерзнуть, навіть застуджуються, а також не можуть добути собі їжу з-під снігової ковдри Деякі звірятка змінюють своє вбрання на тепліше, а хтось узагалі впадає у зимову сплячку…

Взимку обсяги їжі значно скорочуються, саме тому багато звірят починають готуватися до холодів ще з осені, а деякі розпочинають займатися заготівлею харчів з літа. Найпершими збирають запаси   мишки.

Заєць весь день дрімає у ямці, зробленій у снігу. Незадовго до заходу сонця він виходить на пошуки корму. Обгризає кору, пагони молодих дерев і кущів, знаходить копиці сіна, пожухлий бур’ян.

У зимовому заповіднику цікаво спостерігати за білкою. На своєму шляху вона залишає недогризки шишок ялини чи сосни, з яких дістає насіння. До свого гнізда білка завжди наближається  перескакуючи з дерева на дерево, щоб не залишати на снігу слідів, по яких її можна знайти.

Лисички й вовки колір шубки не змінюють, але хутро у них стає більш густим і пухнастим: так легше пережити люті морози. Вовки збираються в зграї, бо їм так набагато зручніше виживати взимку. Хитрі лисички шукають будь-які вільні нірки, щоб перепочити й сховатися від заметілі.

Дикі кабани в пошуках корму рухаються стадами. Вони розгрібають сніг та опале листя, знаходять жолуді, горіхи ліщини, личинки різних комах, гризуть кору дерев.

 

 

Пров. фахівець з екоосвітньої роботи                                                                      Драчук Я.І